- приятелювання
- —————————————————————————————приятелюва́нняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
приятелювання — я, с. Дія за знач. приятелювати … Український тлумачний словник
кунацтво — а, с. Звичай, який зв язує кунаків зобов язанням взаємної дружби, захисту, гостинності; дружба, приятелювання … Український тлумачний словник
полюбити — люблю/, лю/биш; мн. полю/блять; док., перех. 1) Відчути глибоку відданість, прив язаність до кого , чого небудь, визнаючи значення, гідність і т. ін. когось, чогось. || Відчути прихильність до кого небудь внаслідок близького споріднення,… … Український тлумачний словник
розводити — джу, диш, недок., розвести/, веду/, веде/ш, док., перех. 1) Приводити кожного у певне місце. 2) Віддаляти одне від одного, примушуючи їх розійтися в різні боки. || розм. Примушувати припинити суперечку, помиритися. 3) Відводити, розсовувати що… … Український тлумачний словник
переставання — Переставання: приятелювання [48,XX] Про Здерковського й гадки не майте, попом зробився наскрізь, писати забув, а за переставання зо мною, як може знаєте, з семінара виганяють [XX] … Толковый украинский словарь
дружба — 1) (стосунки, базовані на обопільній прихильності, спільності інтересів, поглядів), братство, братерство, товаришування, товариство, приятелювання, приятельство, приязнь, побратимство; братання (вияв дружніх почуттів) 2) див. боярин … Словник синонімів української мови